Відділ зрошуваного землеробства

 

 

Завідувач – доктор економічних наук, професор Грановська Людмила Миколаївна

Відділ зрошуваного землеробства є центральним науковим підрозділом Інституту. Упродовж історії науково-дослідної установи відділом в цілому або окремими напрямами його діяльності керували такі відомі вчені в галузі сільськогосподарських меліорацій, як: к.с.-г.н., професор В.І. Остапов, к.с.-г.н. В.А. Писаренко, к.с.-г.н. Б.І. Лактіонов, д.с.-г.н., професор І.Д. Філіп’єв, д.с.-г.н., професор В.В. Гамаюнова, к.с.-г.н. A.B. Мелашич, д.с.-г.н. М.П. Малярчук, д.с.-г.н. П.В. Писаренко. Відділ зрошуваного землеробства займається вирішенням питань обробітку ґрунту, родючості ґрунтів, режимів зрошення та живлення основних сільськогосподарських культур, якості поливної води; проблемами, пов’язаними зі збереженням та підвищенням родючості зрошуваних ґрунтів.

Склад відділу:

Малярчук Микола Петрович гол.н.с., доктор с.-г. наук, с.н.с.
Морозов Олексій Володимирович гол.н.с., доктор с.-г. наук, професор
Писаренко Павло Володимирович гол.н.с., доктор с.-г. наук, с.н.с.
Томницький Анатолій Валентинович ст.н.с., кандидат с.-г. наук
Малярчук Анастасія Сергіївна ст.н.с., кандидат с.-г. наук
Булигін Дмитро Олександрович ст.н.с., кандидат с.-г. наук
Лужанський Ігор Юрійович н.с.
Мишукова Лідія Сергіївна м.н.с.
Посполітак Валентина Валеріївна фахівець
Юрченко Світлана Михайлівна лаборант

Види послуг:

●Рекомендації щодо раціонального використання зрошуваних земель, режими зрошення с.-г. культур, впровадження у виробництво новітніх елементів технології вирощування продукції на поливних землях.
● Науковий супровід технологій вирощування с.-г. культур у сівозмінах на зрошуваних землях.
● Рекомендації з ефективного використання мінеральних добрив у зрошуваних сівозмінах.
● Розробка рекомендацій з підживлення зернових культур.
● Рекомендації з використання рослинних решток як органічних добрив.
● Розробка рекомендацій з підтримання бездефіцитного балансу гумусу у зрошуваному землеробстві.
● Розробка рекомендацій раціонального використання мінеральних добрив за даними діагностики поживного режиму.
● Розробка рекомендацій щодо відтворення родючості іригаційно-деградованих ґрунтів.

Аналітичні дослідження:

● Проведення визначення щільності складання орного і 0-100 см шару ґрунту та розрахунок вмісту: водостійких агрегатів; запасів вологи – загальної і продуктивної; водопроникність.
● Підготовка рекомендацій з оптимізації використання зрошуваних земель з урахування локальних особливостей господарств.
● Аналіз ґрунту на вміст загального та водорозчинного гумусу.
● Визначення в ґрунті вмісту рухомих елементів живлення (нітратний і аміачний азот, рухомий фосфор, обмінний калій).
● Аналіз і іригаційна оцінка природної води для зрошення.
● Визначення іонно-сольового складу ґрунтового розчину.
● Визначення якісного складу вбирного комплексу ґрунту.
● Визначення рН ґрунту (сольовий, водний).

Основні досягнення:

У тривалих і короткострокових польових дослідах на різних еколого-технологічних групах земель для плодозмінних, просапних, зернопаропросапних та травопільних сівозмін розроблено ґрунтоохоронні енергозберігаючі системи основного обробітку.

Для схилових земель в умовах неполивного і зрошуваного землеробства розроблено високоефективні способи протиерозійного обробітку, що забезпечують попередження стоку води і змиву ґрунту, а в умовах прояву вітрової ерозії запобігають дефляції. У результаті проведених досліджень встановлено можливість тривалого застосування на темно-каштанових ґрунтах II і III еколого-технологічної групи в зоні південного Степу безполицевих систем основного обробітку з використанням знарядь плоскорізного і чизельного типу та щілинувачів. Для плодозмінних і просапних сівозмін, що є найбільш поширеними на зрошуваних землях, розроблено системи диференційованого обробітку ґрунту, за яких полицева оранка 1-2 рази за ротацію сівозмін (4-8-цільних) чергується з безполицевим мілким та поверхневим способами основного обробітку і прямою сівбою с.-г. культур в проміжних (післяукісні та післяжнивні) посівах.

З 70-х років минулого століття основні дослідження проводилися в напрямку екологізації режимів зрошення, максимального використання природних ресурсів і мінімізації витрат води на зрошення, застосування нетрадиційних водозберігаючих способів поливу (дрібнодисперсне дощування, краплинне зрошення), вивчалися стратегічні питання еколого-економічної доцільності використання для зрошення води з озера Сасик. Ці розробки дозволили науково обґрунтувати та відпрацювати на практиці водозберігаючі режими зрошення, які за системним підходом не мають аналогів у світовій практиці. Крім того, за цей час розроблено новітні технології вирощування пшениці ярої, кукурудзи, цукрових і кормових буряків, бавовнику та інших культур на зрошуваних землях та пропозиції щодо ефективності застосування дрібнодисперсного дощування та краплинного зрошення.

Встановлено на основі тридцятирічних досліджень в стаціонарних дослідах оптимальні параметри вмісту елементів живлення у ґрунті, які дозволили розробити новий підхід до визначення оптимальних норм добрив. Він дозволяє отримувати запланований рівень врожаю сільськогосподарських культур при внесенні мінеральних добрив на 25-40% менше порівняно з середньою рекомендованою нормою. Цей метод широко впроваджується у виробництві.

Ведуться дослідження з розробки ресурсозберігаючої системи удобрення сільськогосподарських культур за рахунок використання в зрошуваній сівозміні замість гною рештків соломи пшениці озимої, стебел кукурудзи, зеленого та бактеріальних добрив.

Проводяться дослідження з удосконалення іригаційної оцінки поливних вод, вивчення закономірностей розвитку сучасних ґрунтових процесів і параметрів змін показників родючості ґрунтів, розробки комплексу заходів для збереження та підвищення родючості зрошуваних земель південного Степу України.

У зв’язку з появою нового способу поливу – крапельного зрошення – і зі стрімким зростанням плану з його використанням ведуться роботи порівняльного вивчення впливу різних способів поливу на особливості ґрунтотворного процесу. На цій основі розробляються і удосконалюються прийоми збереження та підвищення родючості темно-каштанового ґрунту в умовах краплинного зрошення